Сьогодні ми зібралися сюди
Щоб знову один одного побачити,
Щоб роздивитись Господа сліди
У даті,що хотілося б відзначити.
Нам всім Творець подарував батьків,
Чи, навпаки,- це ми їм подаровані;
Ми вплетені у полотно віків,
Правицею Всевишнього скеровані.
Великий Всемогутній мудрий Бог
Творив дива в далекому минулому,
І диво з див-єдиний шлях для двох
Своїх дітей, щоб всі про Нього чули ми.
Щоб дітям серед літа чи зими
Розповідали ми просту історію
Хто наш Творець, і хто у світі ми-
Маленькі діти Батька Неповторного.
Я славлю Бога за моїх батьків,
За приклад їх життєвий, за відносини.
Хвала Творцю, хвала Царю віків,
Я бачила любов з весни до осені.
Я бачила кохання мовчазне,
Терпляче, працьовите, задоволене
Усім земним, що пройде і мине.
Кохання вірне, часом дуже стомлене.
Я бачила кохання між двома…
Воно цвіло не фразами, а вчинками-
Вставало рано, ще коли пітьма
Та злий мороз ходили попід вікнами.
Рубало дрова і топило піч,
Пісень на славу Господа співаючи…
Ділити навпіл все - чудова річ.
Таке кохання вічне, незгасаюче.
Я бачила любов непоказну,
Барвистими словами не прикрашену.
Вона молилась палко замість сну,
Схиляючись над ліжечками нашими.
За осінню життя іде зима,
Вона сувора, часом – з хуртовинами.
Та холоду в серцях у Вас нема.
Ми щиро Вас вітаємо родинами.
Лютує лютий, але вірний Бог,
Якого Ви життям своїм звеличили.
Хвала Христу, що долю дав для двох,
За милість, що тече десятиріччями.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Дякую. Дуже гарно. Справді: любов не "глагол", а ДІЄслово. Комментарий автора: Cлава Богу. Дякую за увагу, Світлано.
Надежда Горбатюк
2015-09-17 06:43:16
Гарно і зворушливо. Благословінь Божих всій вашій родині, сестро. Комментарий автора: Cлава Богу.Дякую, Надіє, за увагу. Наші батьки -чудовий приклад віри та мужності.
Сменяет суматошный день... - Cветлана Касянчик Это стихотворение написано много лет назад. Только, только начиналась перестройка. Горбачёвское время. Пост-чернобольское время. Время первых национальных конфликтов. Время рассыпающихся идеалов, надежд. Время - первых евангелизаций. Мои близкие друзья из церви города Нововолынска организовали миссионерскую группу, назвавши себя "Владельцы Счастья". Позже, эта группа стала частью миссии "Голос Надежды", с центром в Луцке, на Волыне. Вот тогда, я и написала это стихотворение для одной из первых миссионерок нашего времени, Любы Ткачук (Мельник). Она использовала его в своей работе в Карелии, в Перми. Но, уже много лет это стихотворение просто лежит себе в моей старой записной книжке. Последнее время мне почему-то оно пришло на память. Захотелось поделиться им с моими читателями. Может быть кто-то вспомнит свою молодость. И снова приуставшая душа загорится огнём миссионерства и служения ближним.
