- Алло.
- Здравствуй дитя моё.
- ... А это кто?!
- Я твой Создатель!
- ... Простите, это шутка?!!
- Нет, сейчас ведь не до шуток, война!..
- Да, вы правы. И все же, кто вы?
- Я действительно твой Создатель, моя Душа.
- Н-н-но мне столько говорили о том, что вас нет...
- И те мм не менее Я есть!
- Ну, допустим, чем обязана вашему звонку?
- Пришло время спасаться!
- Я не против, уже устала от жестокости этого мира, ракеты летят над головой, бомбы рвутся вокруг, мой дом трясется как во время землетрясения, а в подвале сыро и неуютно.
- Я знаю, родная, поэтому и пришел, чтобы вывести тебя из долины смертной тени ...
- И как это у Тебя получится? Вокруг стрельба, опасно, может Ты пришлешь самолёт за мной?
- Нет, тебе нужно ехать на вокзал.
- Нет ,это же сумасшествие, вот и мои друзья по несчастью говорят, что мне нельзя выходить, иначе убьют.
- А Я говорю, что если послушаешь Меня, будешь спасена!
- Алло... Алло... вы попадаете... Связь теряется...
- Не волнуйся, связь со Мною самая надёжная, и не потеряется, разве что сама трубку положишь.
- Хорошо... Мои друзья говорят, что вам легко говорить, вот если бы вы побывали в моей шкуре.
- Был!
- Да, интересно когда?
- Давно и недавно...
- То есть?!
- Долгая история...
- А если в двух словах?
- Ее сли в двух: Иисус Христос!
- То есть?
- Мой Сын погиб, чтобы у тебя была надежда на спасение!
- А-а-а-а... Это как наши воины?
- Нет, не так... Потому что если бы так, то ваш мир погиб бы! Он не стал отвечать злом на зло!
- Но тогда ведь убьют!
- Его и убили....
- Ну и как же Он нам помог?
- Воскрес!
- Трудно понять...
- Ещё труднее поверить, но надо!
- Согласна, но сейчас, чем вы можете мне помочь.
- Если ты поверишь мне, то Я сделаю так, что будет тихо, и ты не будешь боятся...
- Но друзья говорят...
- Я научу тебя не слышать и их...
- Но друзья говорят что идёт вторая волна бомбардировщиков, и что спасение невозможно...
- Тебе вбирать.
- Я пойду с ними.
- Как скажешь, но если передумаешь, звони...
- Но как?
- А что написано на дисплее?
- Иеремии 33.3...
- "...воззови ко Мне - и Я отвечу тебе...." Ты поняла?!
- Да!...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.